У Полтавській ОВА обговорили проблеми розмежування регіонального ландшафтного парку «Нижньоворсклянський» та охорони заповідної території

Участь у ній взяли перший заступник начальника Полтавської ОВА Олег Мізік, директор ландшафтного парку Олександр Шуліка, секретар Кобеляцької міської ради Василь Кіптілий, в.о. директора Департаменту екології та природних ресурсів ОВА Ольга Петренко, начальник Управління Державного агентства з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм у Полтавській області Оксана Кулинич.

Регіональний ландшафтний парк «Нижньоворсклянський» створили в 2002 році, щоб зберегти в природному стані унікальні наземні і водні ділянки екосистеми центральної та гирлової частини пониззя річки Ворскла з острівною системою Кам’янського водосховища. На цій території виявлена значна кількість регіонально рідкісних та занесених до Червоної книги України і Європейського Червоного списку видів тварин і рослин. Однак через відсутність закріплених на місцевості територій та об’єктів природно-заповідного фонду призводить до порушення вимог заповідного режиму. Зокрема це стосується незаконного вилову біоресурсів.

«Проєкт організації меж РЛП є. Із 2012 по 2014 роки за кошти екологічного фонду велася робота зі встановлення межових знаків, але в основному на суші. На воді, а це 16889,7 гектарів парку, межі не встановлені ні буями, ні GPS-координатами, – розповів директор РЛП Олександр Шуліка. – Інспектори парку працюють і виявляють правопорушників, які здійснюють незаконний вилов риби на заповідній території, але до судів справи про завдання збитків часто не доходять».

Перший заступник начальника Полтавської ОВА Олег Мізік зауважив, що необхідно віднайти кошти на завершення процесу розмежування парку на заповідну, регульовану рекреаційну та господарську зони.

«Варто прорахувати, скільки грошей необхідно для створення міток по воді. Ми в свою чергу розглянемо можливість виділення ресурсів із екологічного фонду на ці потреби. Крім того, варто залучити для робіт кошти користувачів, які через лоти отримують дозвіл на вилов риби і наповнюють бюджет, – резюмував Олег Мізік. – Пропоную залучити до обговорення проблематики правоохоронні органи, щоб з’ясувати, з якої причини кримінальні провадження про браконьєрство не завершуються поверненням збитків, завданих навколишньому середовищу».